Історія Аннінської Предтеченської церкви

Дерев’яна церква в ім’я Різдва Іоанна Предтечі (Предтеченська) була побудована в Аннінському на початку 1790-х років у маєтку тодішнього власника села Івана Стогова.

У 1795-му році Стогов продав Аннінське підполковнику Олексію Петровичу Орлову.

Орлов, будучи в чині генерал-майора, у 1806 році отримав дозвіл на будівництво у селі нової кам’яної церкви, замість занепалої дерев’яної.

Нова Предтеченська церква з білого каменю була освячена у 1810 році.

Відомості про деяких священно- і церковнослужителів Аннінської Предтеченської церкви у період з 1780 по 1812 рік

Характеристика Предтеченської церкви станом на 1902-й рік (інформація з Памятної книжки для духовенства Херсонської губернії)

Церква 1-го стану, заснована в 1810 році.

Прихожан чоловічої статі — 2405, жіночої — 2205.

Також є відомості про штундистів — 25 чоловічої статі і 17 жіночої.

Церква мала у своєму розпорядженні 42 десятини землі. 42 десятини в переклад на нашу міру це 60,9 га. З яких 38 десятин були «удобними», тобто такими, що підходили для сільського господарства, і 4 десятини «неудобними», тобто такими, що по природним умовам не могли використовуватися для сільського господарства (сюди відносились кам’янисті місця, болота, овраги і т.п).

Штат церкви: 2 священики і 2 псаломщики.

Жалування (грошова винагорода за роботу) 1-му священику 141 руб. 12 копійок, 2-му священику – не було (місце другого священика тимчасово закрите), 1-му псаломщику – 47 руб. 12 копійок, 2-му – не було.

Була також церковно-приходська школа – 33 учні (30 ч. і 3 ж.)

Присілки: Мухаротовка – 1 верста, Назарівка – 6 верст, Безводня – 2 версти, Дарївка – 2 версти, Вишнякова – 5 верст, Елисаветполь – 5 верст, Федорівка – 6 верст, Миколаївські Сади – 7 верст, Іванівка – 5 верст, Отрадівка – 4 версти, Оленівка – 7 верст, Бакановка – 7 верст, Карлівка – 5 верст.

На 1906 рік характеристика Аннінської церкви трохи змінилася: 

Церква 1-го стану, заснована в 1810 році.

Прихожан чоловічої статі — 1714, жіночої — 1540.

Штундистів — 46 чоловічої статі і 37 жіночої.

Церква мала у своєму розпорядженні 42 десятини землі (з них 4 дес. неудобної) 

Штат церкви: 2 священики і 2 псаломщики.

Жалування (грошова винагорода за роботу) 1-му священику 141 руб. 12 копійок, 2-му священику – не було (місце другого священика тимчасово закрите), 1-му псаломщику – 47 руб. 04 копійок, 2-му – не було.

Церковно-приходська школа налічувала 50 учнів (40 хлопчиків і 10 дівчаток.)

Штат церкви з 1902 по 1906 р. залишався незмінним. 

Священник – Іоан Петрович Хмельницький (52 роки, закінчив Єкатеринославське духовне училище, завідував також церковно-приходською школою та школою граматики, вдівець, батько чотирьох дітей 14, 9, 12 і 7 років).

Місце другого священника закрите

Перший псаломщик – Ілля Микитович Пахалович (62 роки, домашньої освіти, мав дружину і 4-річну доньку). 

Другий псаломщик – Петро Михайлович Перепьолкін (32 роки, закінчив однокласне міністерське училище, був також учителем Аннінської церковно-приходської школи, мав дружину і двох дітей 2-х і 1-го року). 

Генерал-майор Орлов був власником села у період з 1795 року по 1812, і на цей період є ще одна характеристика церкви, знайдена в додатках Фонду Херсонської духовної консисторії:

Як бачимо, тут ще є інформація про церковного старосту – Андрія Брижатого.

І навіть короткий опис церкви є:

«Приходська міцна. В ній іконостас старий. Сосуди (прим. всі предмети, що застосовуються при священнодіях) срібні. Різницею достатня. (прим. різниця – місце в храмі, де зберігалися сосуди, різи та інші речі для богослужіння)».

З 23 травня 1907 року з Покровської церкви села Романова Балка до Аннінської Предтеченської церкви був переведений священик Іоанн Савицький. Про це зазначається в Херсонських Єпархіальних Відомостях. У 1913 році Савицького нагородили скуфією (головний убір православного духовенства).

Пробув священиком Аннінської Предтеченської церкви до 9 вересня 1916 року, після чого був переведений до с. Бірзули, Ананївського уїзду.

Аннінська Предтеченська церква проіснувала до 1930-х років. Потім більшовики забрали священника, а саму церкву почали руйнувати. 

Зі спогадів Сенченко Ганни Андріївни Цеглу і камінь з церкви забирали для будівництва сараїв у с. Вільному”. 

За інформацією Вільненської сільської бібліотеки, цегла з розібраної Аннінської церкви використовувалася для будівництва Вільненського сільського клубу у 1935 році. 

На місці зруйнованої більшовиками церкви у 1951 році постала Ганнинська школа…  

ПОШИРИТИ У СОЦ.МЕРЕЖАХ:

Залишити коментар


2018-2020 © ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІЛЬНОТА СЕЛА".



Сайт працює на платформі WordPress | Шаблон Bitcoinee