Історія Ганнинської школи

школа, бібліотека, селоГаннинська школа заснована в 1951 році. Це через 6 років після закінчення Другої Світової. Побудована на місці, де в царські часи стояла славнозвісна церква імені Різдва Іоана Предтечі. При владі в СРСР тоді ще був кривавий тиран Сталін.

Мені вдалося дещо наскладати зі слів тодішніх учнів, а нині вже дорослих та людей похилого віку.

Що вони пам”ятають про школу цікавого?

Та те, що й усі” – відповідали скупо. Але як тільки я почав задавати уточнюючі питання — тут вони і починали розповідати цікавеньке.

Навчання було звичним для тієї епохи. Але незвичним для нашої. Школа мала своє підсобне господарство. Був город, який обробляли самі ж учні. І врожай ішов на потреби самої школи. Там де хата вчителя історії Буряка (точніше те, що від неї залишилося) був дитячий садок. У будівлі поряд зі школою, зараз покажу на фото, була майстерня з безліччю робочих станків та інструментів, і в цій же будівлі був гуртожиток.

ганнинська школа, майстерня, ганнинське, гуртожиток
На фото якраз вхід у гуртожиток. Останні три вікна зліва.

Пізніше у цій будівлі була також олійня.

З-заду за садом розміщувався тир (горбик і досі видно). Там проводилися заняття по цивільній обороні. Нині цей предмет в школі називається “Захист вітчизни”.

Там же, навпроти тиру, було видно форму зірки в землі. Її, мабуть, видно й досі. Тільки буряном заросла) Біля цієї зірки тодішні піонери палили багаття.

Що ще цікавого?

Була піонерська кімната. Мені відомо, що учні школи вели переписку з одним болгарським містом. Місто називалося Димитрово. Навіть посол Болгарії приїздив до школи. Отак от) Цікаво, правда?

В школу ходили навчатися також діти із сусідніх сіл: Карлівки, Іванівки, Безводні.

А далі школа працювала-працювала, потім бац, і у 2007 році її закрили, бо бачите учнів сильно мало.

Пам”ятаю, як у 2001 році святкували “50-річчя” школи. Приїздив навіть один співак з гітарою, якого я бачив по телевізору, але зараз уже не пам”ятаю, хто то був і як його звали.

Зараз про радянське минуле та про майстерню в школі нагадують хіба-що стенди, якими затулені вікна. Ось декілька з них:

Прикро, що історію Ганнинської школи доводиться закінчувати так сумно.

Але нічого… Буде і на нашій вулиці свято. Питання лише в часі 🙂

Напишіть відгук