Дмитро Миколайович Панченко: “Той, хто завжди рятував!”

Справжній лікар — це не той, хто пише сорокатонні дисертації, має декілька вищих освіт, виступає в ток-шоу та бере за свою роботу великі гроші. Справжній лікар — це той, хто завжди прийде на допомогу, незважаючи на освіту, незважаючи на гроші, незважаючи ні на що!

Для справжнього лікаря головне завдання – допомогти і врятувати, все інше – другорядне.

Про такого справжнього лікаря, нашого героя-земляка, я хочу розповісти в даній статті. 

Пустіє ФАП…. 

Мене звати Іван Торохтій, я живу поряд з фельдшерсько-акушерським пунктом в якому 15 років працював фельдшером наш односелець Панченко Дмитро Миколайович.

Дивлюся зараз на закритий ФАП і згадую дядю Діму.

Хто рятував нас тоді від високої температури?

Робив всі необхідні прививки?

Лікував стареньких людей від високого тиску?

Звісно дядя Діма! 

Яка б біда не трапилася – він завжди приходив на допомогу.

 

Незважаючи на вітер і холод…

Дуже добре запам’ятався мені момент, коли дядя Діма їхав з чергового виклику з Дар”ївки.

На вулиці було страшенно холодно: моросив дождь, вітер пронизував так, що навіть тепла куртка не рятувала. А дядя Діма їхав на велосипеді, зі своєю звичною фельдшерською сумкою за плечима, підгору, проти вітру…

І ні разу я не чув щоб він на щось скаржився.  

Чи було йому важко? Звісно було! Але він і виду такого не подавав. 

 

Робочий час у лікаря закінчений?

Більшість тих лікарів, яких я знав і знаю зараз, працюють тільки до певної години і в певні робочі дні. Тобто, якщо до нього приходиш в вихідний день, то на допомогу можеш не розраховувати.

А наш дядя Діма працював реально завжди. Завжди коли потрібно було надати медичну допомогу.

Неважливо, чи це був вихідний день, чи свято якесь, чи погода погана, чи взагалі глибока ніч…

Щоб не було — в допомозі Дмитро Панченко НІКОЛИ і НІКОМУ не відмовляв.

 

Помилковий діагноз”

Доволі часто лікарі ставлять пацієнтам неправильні діагнози, здирають купу грошей та направляють на дороговартісні обстеження, які по суті проблеми не вирішують.

Наш дядя Діма не мав вищої освіти, закінчив у 1999-му році Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Мухіна і одразу почав працювати фельдшером у Ганнинському сільському ФАПІ.

Скажу так, і думаю зі мною погодяться всі односельці: дядя Діма міг за лічені хвилини поставити правильний діагноз, призначити необхідне лікування і простежити за тим, щоб пацієнт дійсно вилікувався. 

Ба більше! З ним буває просто поговориш – і одразу легше стає! Щоб там не боліло 🙂

Будь проклята війна!

дмитро панченко, дмитро миколайович панченко, лікар від бога, село ганнинське
Дмитро Панченко під час служби. 2014 рік

Влітку 2014 року у зв’язку з російською військовою агресією, Дмитро Миколайович Панченко був мобілізований до Збройних сил. Служив у 3-му полку спеціального призначення санітарним інструктором розвідувальної групи спеціального призначення.

У серпні 2014 р. брав участь у боях за місто Іловайськ, Донецької області. Під час виходу із так званого “гуманітарного коридору” колона українських військ була підло обстріляна російськими окупантами.

Під час бою Дмитро Панченко надавав допомогу пораненим побратимам, витягував їх з-під обстрілів та сам відстрілювався. У ході бою героїчно загинув…

З того часу вважався зниклим безвісти.

У березні 2015 року його було ідентифіковано за допомогою експертизи ДНК.

Ця експертиза розвіяла всі надії на те, що дядя Діма живий…

Похований Дмитро Панченко 6 квітня 2015 року на Алеї слави на Рівнянському кладовищі у м. Кропивницький.

10 липня 2015 року на будівлі Ганнинського ФАПУ в пам’ять про Дмитра Панченка була відкрита меморіальна дошка:

дмитро панченко, дошка памяті, ато, війна, військовий медик, меморіальна дошка

Спочивайте з миром, дядь Діма…

Ви з гідністю увійшли в історію наших сіл.

Пам’ять про Вас і Вашу відданість своїй справі буде жити вічно! 

 

ПОШИРИТИ У СОЦ.МЕРЕЖАХ:

Залишити коментар


2018-2020 © ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІЛЬНОТА СЕЛА".



Сайт працює на платформі WordPress | Шаблон Bitcoinee