Село Ганнинське та Дар’ївка у період Голодомору 1932-1933рр.

Ганнинське

У 1930-х роках село Ганнинське було у складі Зіновєвської міської ради Одеської області.

З початком колективізації у селі створений артіль під назвою «Вільний шлях».

Головою «Вільного шляху», якого було знято з роботи у звязку з хлібозаготівлями з серпня по грудень 1931-го року був Вертмінський, про що свідчить відповідний документ:

голодомор, голова колгоспу, артіль вільний шлях

Артіль «Вільний шлях» Ганнинської сільської ради занесений на «чорну дошку» за «куркульський саботаж» 10 грудня 1932 р. (Газета «Соціалістичний наступ» № 284.) 

чорна дошка, артіль вільний шлях, куркульський саботаж, голодомор

Для того щоб ви розуміли, що таке «чорна дошка» і що означало потрапляння на неї, розясню.

«Чорна дошка» – це репресивний засіб радянської влади для покарання селян.

Потрапляння на «чорну дошку» означало:

     Вилучення всіх продуктів харчування;

     Заборона торгівлі;

     Заборона на виїзд з населеного пункту;

     Блокада населеного пункту спец загонами і військами…

Про артіль «Вільний шлях» Ганнинської сільської ради 4 лютого 1933 року газета «Соціалістичний наступ» написала отаку от обємну статтю:

Як бачимо в статті є згадка про керівників села, голову артілі.  Навіть тракториста Чепіленка згадали …

 Інші відомості

голодомор, ганнинське, засуджені, село

Серед засуджених є двоє осіб, що мали відношення до Ганнинського. Це голова сільського споживчого товариства Завізіон П.К (засуджений на умовний термін) та завідувач господарством та заготовач цього ж самого Ганнинського ССТ Татарчук Василь Семенович (засуджений на 2 роки позбавлення волі)

Актових записів про смерть в період 1932-33 років не збереглося, проте у 2008 році пошуковцями встановлено 15 осіб, які загинули від голоду:

Бабак Ганна Григорівна, 1918 р.н, дитина.

Волкова Катерина Іванівна, р.н невідомий.

Геніленко Любов, р.н. невідомий.

Губань Петро Михайлович, 1932 р.н, дитина.

Маковій Єлизавета Захарівна, 1898 р.н.

Негода Микола, р.н невідомий.

Негода Олександр Миколайович, р.н невідомий, дитина

Онощенко Микола Павлович, 1933 р.н, дитина.

Ткаченко Андрій Феодосійович, р.н невідомий.

Ткаченко Іван Андрійович, р.н невідомий, дитина.

Торохтій Григорій, 1899 р.н.

Торохтій Олександр Тимофійович, 1932 р.н, дитина.

Штомпель Василь, р.н невідомий.

Штомпель Оксана Василівна, дитина, р.н невідомий.

Штомпель Омелян Васильович, дитина, р.н невідомий.

 

Дар’ївка

В 1930-х роках село Дар’ївка також було у складі Зінов’євської міської ради Одеської області.

Зазначається, що в селі у період 1932-1933 років був голод, що призвів до численних смертей.

Актові записи про смерть збереглися частково. Щоправда в них не зазначається, що люди помирали від голоду… Причини дві: або невідомо або від старості. Радянський режим таким чином замітав свої криваві сліди…

Відповідно до записів у селі загинули 12 людей:

Безлюбченко Арсеній Кузьмич, 84 роки, на утриманні держави, помер 28.02.1932 року від старості.

Пачаненко Олександр Васильович, 2 місяці, дитина, на утриманні батька, помер 18.02.1932, причина смерті – невідома.

Печененко Фекла, 71 рік, хлібороб, померла 23.05.1932 року, причина – від старості.

Татарчук Петро Павлович, 59 років, хлібороб, помер 19.05.1932 року, причина смерті – невідома.

Кривошапка Любов Іванівна, 9 днів, дитина на утриманні батька, 3.02.1932, причина смерті – невідома.

Торохтій Марина Романівна, 64 роки, на утриманні чоловіка, померла 15.04.1932, причина – невідомо.

Чепіленко Сергій Васильович, 60 років, хлібороб, помер 17.06.1932, причина – від старості.

Чепіленко Тимофій Матвійович, 32 роки, секретар сільради, помер 3.11.1932, причина – невідома.

Онощенко Григорій Васильович, 68 років, хлібороб, помер 28.04.1932, причина – не вказана.

Чериленко Катерина Федорівна, 56 років, хлібороб, померла 15.04.1932, причина – невідома.  

Читаєнко О. Матвійович, 37 років, помер 2.11.1932, причина – не вказана.

Щербина Ганна Панасівна, 36 років, хлібороб, померла 30.06.1932, причина – невідома.

Як бачимо, це лише приблизні цифри жертв голодомору… Насправді ж їх було набагато більше. Багато хто тікав, але помирав по дорозі, багатьох садили по тюрмах, розстрілювали як «ворогів народу». Нажаль, достеменно всіх жертв встановити неможливо, але робота у цьому напрямі продовжується.

Напишіть відгук


2018-2020 © ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІЛЬНОТА СЕЛА".



Сайт працює на платформі WordPress | Шаблон Bitcoinee