Жителі Ганнинського, Мухортівки та Дар’ївки, які брали участь у Першій світовій війні

перша світова, війна, перша світова війна, історія, село, жителі села, українське селоПерша світова війна (1914-1918) стала великою трагедією для українського народу. Не оминула вона й жителів Ганнинського, Мухортівки та Дар’ївки, які на той час знаходилися під владою Російської імперії. Про наших земляків, які воювали у період 1914-1918 рр. розкажемо у цьому матеріалі. 

Наші земляки, які брали участь у Першій світовій війні:

Жителі Аннінського (Стогівки) 

Бойко Михайло

Молодший фейєрверкер, служив у 15-й артилерійській бригаді. В картці на прибулих зазначено лише місце проживання, «с. Аннінське», і «Анна Микитівна Бойко». Інша інформація і подальша доля невідомі.

Федорут Василь Харитонович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Зник без вісти під фортецею Гродно (Білорусь), висота 100.3, у проміжку між 11-м та 17-м лютим 1915 року.

Капленко Семен Тимофійович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Зник без вісти під фортецею Гродно (Білорусь), висота 100.3, у проміжку між 11-м та 17-м лютим 1915 року.

Брижатий Іван Акимович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Убитий під фортецею Гродно (Білорусь), висота 100.3, 13 лютого 1915 року.

Брежатий Архип (Артем) Семенович

22 роки, рядовий, служив у 203-му піхотному Сухумському полку. 18 серпня 1915 року під містом Вільно (Литва) отримав поранення. Поступив в Херсонський лазарет на лікування 6 вересня 1915 року. 22 березня 1916 вибув із Миколаївського морського госпіталя міста Миколаєва, Херсонської губернії і був повністю звільнений зі служби.

Волков Семен Гаврилович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Убитий під фортецею Гродно (Білорусь), висота 100.3, 12 лютого 1915 року.

Дядя Ісай Євменович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. 16 лютого 1915 року отримав поранення під фортецею Гродно (Білорусь), висота 100.3. 23 травня 1915 року був поранений біля річки Дубисса і евакуйований всередину Імперії. Подальша доля невідома.

Дядя Ісай Ілеткевич

24 роки, рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. 14 червня 1915 року поступив в госпіталь з тяжким кульовим пораненням. Подальша доля невідома.

Дяденко Василь Гнатович

Ратник, служив у 58-му піхотному Празькому полку. Зник без вісти 17 березня 1915 року під селом Рабе (Сербія).

Дяденко (Дядинко) Семен Гнатович

39 років, старший ветеринарний фельдшер. Місце служби “Бобруйський пункт слабос. коней”. 12 травня 1917 року поступив на лікування з діагнозом “Трахома” у 213-й польовий запасний госпіталь міста Гомель (Білорусь). 31 травня 1917 року прибув у госпіталь на лікування трахоми та ларингіту. Подальша доля невідома.

Кисельов Семен Іванович

Ратник, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Зник без вісти 14 травня 1915 ооку в районі річки Дубиса.

 

Зайцев Павло Ісайович

Рядовий, служив у 56-му піхотному Житомирському полку. 23 травня 1914 року отримав поранення неподалік Луцька. 25 травня 1916 року був поранений біля села Терешов. Подальша доля невідома.

Дуля Варфоломій Григорович

Рядовий, служив у 125-му піхотному Курському полку. Убитий в бою 23 квітня 1915 року.

Петров Сава Якович

Єфрейтор, служив у 178-му піхотному Венденському полку. Отримав поранення 11 жовтня 1915 року на позиції в лісі Бонда (Білорусь). Подальша доля невідома.

Іванченко Анатолій Митрофанович

Рядовий, служив у 58-му піхотному Празькому полку. Зник без вісти 10 червня 1916 року поблизу села Уманці (Волинська область).

Скрипник Олександр Васильович

Єфрейтор, служив у 3-му Фінляндському стрілецькому полку. 11 липня 1916 року поступив на лікування “возвратного тифу” в Польовий звідний запасний госпіталь №806 міста Золотоноша. Подальша доля невідома.

Дуброва Василь Акимович

Рядовий, служив у 57-му піхотному Модлинському полку. 3 червня 1916 року в бою під Боровком отримав поранення в ліве передпліччя. 3 серпня 1916 року прибув на лікування у Миколаївський морський госпіталь. 5 липня 1916 року залишений на полі бою поблизу колонії Софієвка (Рівненська область, Україна).

 

Паливода Степан Єгорович

28 років, ратник першого розряда, служив у 499-му піхотному Ольвіопольському полку. На військовій службі з 1907-го року. До війни займався хліборобством та плотництвом на заводі. 1 листопада 1915 року за містом Клевань (Рівненська область, Україна) був поранений. 12 листопада того ж року поступив на лікування в Петроградський госпіталь №4. Подальша доля невідома.

Божан Димитрій Петрович

Єфрейтор, служив у 49-му піхотному Брестському полку. 15 квітня 1917 року в м. Одеса отримав поранення в руку. В Одеський міський госпіталь прибув на лікування 24 квітня 1917 року. Подальша доля невідома.

Танасов Іван Михайлович

Рядовий, служив у 164-му піхотному Закатальському полку. У квітні 1916 року евакуйований в госпіталь для “дальнейшего лечения”. Інші відомості і подальша доля невідомі.

Литвиненко Іван Моісейович

Рядовий, служив у 73-му піхотному Кримському полку. 4 червня 1916 року в бою під Карпатами був поранений в ліву ногу. 23 червня 1916 року прибув на лікування у Госпіталь Харківського Комітету Всеросійського Союзу Міст №3. Подальша доля невідома.

Брингач Дмитро Олексійович

20 років, рядовий, служив у 15-му Фінляндському стрілецькому полку. 27 травня 1916 року на річці Стир отримав поранення в ліву руку. 5 липня 1916 року поступив в госпіталь міста Орел (Росія). Подальша доля невідома.

Дяденко (Дядинко) Никонор Миколайович

Єфрейтор, служив у 17-му Корпусі продовольчого транспорту. 12 листопада 1916 року в окопах (точне місце не зазначається) отримав багаточисельні вогневі поранення обличчя, гомілки та пальців. На лікування в лазарет поступив 22 листопада 1916 року. Подальша доля невідома.

Татарчук Григорій Павлович

33 роки, рядовий, служив у 139-му піхотному Моршанському полку. До війни працював столярем. 21 травня 1915 року отримав скрізне поранення лівої кісті. 31 липня 1916 року отримав поранення під селом Тростянець (Львівська область, Україна). Подальша доля невідома.

Дядинко (Дяденко) Петро Андрійович

Єфрейтор, служив у 403-му піхотному Вольському полку. Отримав поранення 18 червня 1916 року. 29 жовтня 1916 року поступив на лікування в 213-й польовий запасний госпіталь міста Гомель (Білорусь). Подальша доля невідома.

Лиходід Микита Тимофійович

26 років, рядовий, служив у 41-му піхотному Селенгінському полку. Перед війною займався хліборобством. 23 травня 1917 року поступив на лікування в госпіталь №23 міста Самари (Росія). 25 липня 1917 поступив в інший госпіталь, який саме – на жаль, в документах написано нерозбірливо. Подальша доля невідома.

Волков Степан Захарович

Єфрейтор, служив у 43-му піхотному Охотському полку. 21 листопада 1916 року отримав контузію голови. 3 січня 1917 року поступив на лікування в госпіталь міста Курськ (Росія). Подальша доля невідома.

Волков Семен Гаврилович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. Убитий 12 лютого 1915 року під м. Гродно (Білорусь), висота 100.3.

Коломієць Олександр Павлович

Рядовий, служив у 22-му Сибірському стрілецькому полку. 1 серпня 1916 року під селом Чепелі (Львівська область, Україна) отримав поранення плеча і шиї. 2 серпня 1916 року був госпіталізований. Подальша доля невідома.

Кравченко Калістрат Іванович

Рядовий, служив у 125-му піхотному Курському полку. 23 квітня 1915 року отримав поранення. Інша інформація і подальша доля невідомі.

Дубров Іван Мефодійович

Рядовий, служив у 50-му піхотному Білостокському полку. Зник без вісти під селом Цифешти (імовірно, Західна Україна) 29 липня 1917 року.

Дядя Никонор Миколайович

Рядовий, служив у 60-му піхотному Замосцькому полку. В період з 27 вересня по 24 жовтня 1914 року отримав поранення під містом Хирів (Львівська область, Україна). Подальша доля невідома.

 

Лисенко Данило Кирилович

Рядовий, служив у 60-му піхотному Замосцькому полку. Зник без вісти поблизу села Микове (Волинська область, Україна) під час боїв з австрійцями в лютому 1915 року.

Жителі Дар’ївки

Борисенко Григорій Іванович

Рядовий, служив у 89-му Біломорському полку. Убитий під містом Галич (Західна Україна) у проміжку між 22-м та 29-м серпням 1916 року.

Борисенко Федір Митрофанович

Рядовий, служив у 407-му піхотному Саранському полку. 15 січня 1917 року поступив на лікування у 118-й Звідний госпіталь міста Єлисаветград. 29 квітня 1917 року поступив на лікування в Госпіталь міста Одеси. Подальша доля невідома.

Кривошапка Григорій Філіпович

Рядовий, служив у 24-му піхотному Симбірському полку. 12 лютого 1915 року отримав поранення під фортецею Гродно, висота 100.3. Подальша доля невідома.

Кривошапка Трофим Філіпович

Рядовий, служив у 43-му піхотному Охотському полку. Отримав поранення 20 грудня 1915 року під селом Ракітно. Подальша доля невідома.

 

Нетребенко Максим Петрович

20 років, рядовий, служив у 62-му піхотному Суздальському полку. 11 вересня 1915 року біля села Башуки отримав контузію і був відправлений в Теофіловський лазарет, Подольської губернії, Гайсинського повіту, в який поступив на лікування 25 жовтня 1915 року. Майже через рік, а саме 8 вересня 1916 року, знову отримав поранений. Подальша доля невідома.

Перехрестов Іван Акимович

Рядовий, служив у 14-му Фінлядському стрілецькому полку. 18 червня 1917 року отримав поранення на Австрійському фронті. 3 липня 1917 року прибув у лазарет селища Липова Роща, Харківської губернії. Виписаний 10 серпня 1917 року. Подальша доля невідома.

Нетребенко Герасим Іванович

Рядовий, служив у 407-му піхотному Саранському полку. 23 травня 1916 року за селом Хром’яків отримав поранення правого плеча. 26 травня 1916 року прибув на лікування у Госпіталь №5 Всеросійського союза міст при Києво-Михайлівському монастирі. Після закінчення війни проживав в Дар’ївці. Там же і похований. 

Нитрибенко (Нетребенко) Іван Леонтійович

Рядовий, служив в 51-му піхотному Литовському полку. 5 грудня 1916 року у зв’язку з хворобою (якою саме не зазначено) прибув на лікування в лазарет Червоного Хреста в м. Сизрань. Подальша доля невідома.

Прусенко Іван Васильович

Рядовий, служив у 407-му піхотному Саранському полку. 23 травня 1916 року отримав поранення біля міста Рівне (Україна). 6 червня 1916 року прибув на лікування в Сумський 60-й Земський лазарет. Подальша доля невідома.

Ткаченко Олексій Федосійович

Рядовий, служив у 774-му Курганському полку. 12 червня 1917 року отримав поранення. 12 серпня 1917 року прибув на лікування в лазарет. Подальша доля невідома.

Сиваченко Михайло Спиридонович

25 років, рядовий, старший унтер-офіцер 27-го стрілецького Сибірського полку. Заняття до війни – “хлібороб”. Перше поранення отримав 5 жовтня 1914 року під Гумбіненом (Східна Прусія). 8 січня 1915 року поблизу Мазурських озер (Польща) захворів запаленням нирок. З міського госпіталя Петрограда №144 29 квітня 1915 року переведений в Обухівську лікарню того ж міста Петрограда. Подальша доля невідома.

Нетребенко Тимофій Петрович

Рядовий, служив у 139-му піхотному Моршанському полку. Отримав поранення 23 серпня 1916 року під селом Малинівці (Хмельницька область, Україна). Подальша доля невідома.

Драненко (Дроненко) Савелій Юманович

Рядовий, служив у 259-му Люблінському полку. 6 червня 1916 року під Чорним Лісом (імовірно Білорусь) отримав поранення. 19 червня 1916 року поступив на лікування в Лазарет Київського Воєнного округу. Подальша доля невідома.

Нетребенко Артемій

Молодший унтер-офіцер, служив у 161-му піхотному Александропольському полку. 14 серпня 1917 року під селом Бояни (Чернівецька область, Україна) отримав поранення. Подальша доля невідома.

Драненко Савелій Ульянович

Рядовий, служив у 59-му піхотному Люблінському полку. 5 червня 1916 року залишений на полі бою в районі сіл Блудово та Терешковці (Волинська область, Україна).  

Драненко Афанасій Ульянович

Старший унтер-офіцер, служив у 256-му піхотному Єлисаветградському полку. 17 листопада 1914 року біля Мазурських озер захворів невідомою хворобою. 27 грудня 1914 року поступив на лікування в Рамзайський лазарет. 28 березня 1917 року знову захворів. В госпіталь поступив 31 березня 1917 року. Подальша доля невідома.

Гуйван Іван Олексійович

Рядовий, служив у 254-му Миколаївському полку. 19 червня 1916 року під час газової атаки Германської армії біля містечка Сморгонь (Білорусь) був отруєний газом. На лікування в лазарет поступив 30 вересня 1916 року. Подальша доля невідома.

Негода Тимофій Філіпович

Рядовий, служив у 256-му піхотному Єлисаветградському полку. 2 вересня 1916 року в Карпатах отримав поранення в голову. В госпіталь поступив 7 вересня 1916 року. Подальша доля невідома.

Негода Назарій Філіпович

Рядовий, служив у 76-му піхотному Кубанському полку. Зник без вісти 15 грудня 1915 року біля села Рараіче.

Негода Павло Костянтинович

Рядовий, служив у 73-му піхотному Кримському полку. 16 жовтня 1915 року поблизу колонії Новини отримав скрізне вогнепальне поранення лівої руки. В лазарет поступив 20 жовтня того ж року. 22 червня 1916 року був поранений біля хутора Святого Йосипа і направлений в 1-й лазарет 19-ої піхотної дивізії. Подальша доля невідома.

Пічененко Касян Степанович

42 роки, рядовий. Служив у 119-му воєнному транспорті (24-й обозний батальон). 26 грудня 1916 року поступив на лікування у госпіталь Скорбященського монастиря з діагнозами «Ревматизм» та «Ларингіт». Після війни мешкав на Батьківщині, в Дар’ївці, був заможним. Під час політики колективізації “розкуркулений” та вивезений до Сибіру, там і загинув.

Печененко Павло Григорович

Рядовий, служив у 54-му піхотному Мінському полку. 11 вересня 1915 року в бою біля села Хорупань в списках числився як зниклий без вісти. В наступні періоди про нього вже є згадки, а саме: 28 листопада (за іншою версією, 22 листопада) 1916 року отримав кульове поранення на Болгарському фронті на позиціях північніше села Агаші (Румунія). 2 грудня 1916 року поступив на лікування в госпіталь м. Єлисаветград. Подальша доля невідома.

Печененко Григорій Касянович

Рядовий, служив у 91-му піхотному Двінському полку. 22 липня 1916 року поступив у госпіталь міста Харкова з невідомою хворобою. Подальша доля невідома.

Броненко Макарій Ульянович

Рядовий, служив у 307-му піхотному Спасському полку. 26 січня 1916 року поступив на лікування в 78-й звідний евакуаційний госпіталь міста Курськ з хворобами «Бронхіт» та «Ревматизм». Подальша доля невідома.

Печенен (імовірно, прізвище не повністю записали) Володимир Степанович

Рядовий, служив у 32-й робочій дружині. 20 грудня 1916 року поступив на лікування в госпіталь міста Жмеринка з діагнозом: «Грип». Подальша доля невідома.

Торохтієнко Микола Васильович

Рядовий, служив у 240-му піхотному Ваврському полку. Двічі поранений, 7 та 28 березня 1915 року, в районі Карпат. Інша інформація і подальша доля невідомі.

Битенко Петро Григорович

Ратник, служив у 148-му піхотному Каспійському полку. Зник без вісти на річці Дністер 22 травня 1915 року.

Тарохтенко (Торохтієнко) Михайло Якович

Рядовий, служив у 34-му піхотному Севському полку. Народився 1895 року. 21 червня 1915 року числиться у списках зниклих без вісти. Насправді потрапив у полон, що підтверджує інформація з карток військовополонених. Перебував у полоні у проміжку з 5 липня 1915 по 30 червня 1916 року. Подальша доля невідома.

Негода Іван Філіпович

Рядовий, служив у 33-му піхотному Єлецькому полку. 11 вересня 1915 року був залишений на полі бою. Потрапив у полон. Рік народження 1892(1895). У картці військовополоненого зазначено, що знаходився у полоні з 11 вересня 1915 по 1 жовтня 1916 рік. Подальша доля невідома.

Жителі Мухортівки (Мархотовки)

Великий Трифон Федорович

32 роки, рядовий, служив у 64-му дивізійному обозному Єлисаветградському полку. До війни займався хліборобством. 6 лютого 1915 року із Москви поступив у госпіталь №8 з хворобою. 12 жовтня 1916 року на Германському фронті захворів гастритом. Госпіталізований у Челесниковський госпіталь №578 (Костромська губернія, Росія). Подальша доля невідома.

 

Штомпель Павло Кіндратович

Рядовий, служив у 62-му піхотному Суздальському полку. 1 серпня 1916 року отримав поранення під селом Ценів (Тернопільська область, Україна). Подальша доля невідома.

 

Штомпель Микола Філіпович

Рядовий, служив у 454-ій Херсонській дружині. 19 серпня 1916 року захворів грипом і був направлений в Жмеринський госпіталь. 19 червня 1917 року поступив у Хірургічний госпіталь Російського Червоного Хреста в Одесі. Подальша доля невідома.

 

Пошукайло Ілля Кононович

Молодший унтер-офіцер, служив у 407-му піхотному Сарайському полку. 4 червня 1916 року отримав поранення поблизу Чарторійська (Звхідна Україна). В Київський госпіталь союза міст прибув на лікування 8 червня 1916 року. Згодом – 1 жовтня 1916 прибув на лікування в госпіталь міста Тирасполь (Молдова). 12 квітня 1917 року прибув у госпіталь з хворобою “Кон’юктивіт”. 18 червня 1917 року з хворобою “Трахома” поступив в Хірургічний госпіталь Російського Червоного Хреста в місті Одеса. Подальша доля невідома.

 

Пошукайло Яків Кононович

Рядовий, служив у 22-му Сибірському полку. 20 червня 1916 року отримав поранення за містом Луцьк. В госпіталь прибув 25 червня 1916 року. Подальша доля невідома.

 

Волков Іван Тихонович

Рядовий, служив у 43 полку. Запасний б-н. 7 січня 1916 року був виписаний в частину з Тираспольського воєнного госпіталю. Подальша доля невідома.

 

Штомель (скоріше за все, Штомпель) Онисим Андрійович 

Молодший феєрверкер, військова частина не зазначена. 23 березня 1917 року захворів невідомою хворобою. В міський лазарет №7 міста Полтави поступив на лікування 16 квітня 1917 року. Подальша доля невідома.

 

Штомпель Олексій Кузьмович

Рядовий, спочатку служив у 41-му піхотному Селенгінському полку, згодом – у 45-му Азовському полку. 2 квітня 1915 року отримав поранення біля села Яблонки. 22 червня 1916 року також був поранений на Австрійському фронті. 30 червня 1916 року поступив у госпіталь. Подальша доля невідома.

ПОШИРИТИ У СОЦ.МЕРЕЖАХ:

Залишити коментар


2018-2021 © ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІЛЬНОТА СЕЛА".



Сайт працює на платформі WordPress | Шаблон Bitcoinee